Зрозуміла, що так муляло мені очі у "Генералі Нілі" тиждень тому.
Оце бажання пана Фільдорфа, після трьох років у Сибіру, почати спокійне родинне життя - с дружиною, дочками, та теслярським приладдям. Не знаю, що він там собі думав, і у чому намагався впевнити компартію, але ж це (очевидно) неможливо. Люди з біографією, як він, на пенсію не виходять.
Фільдорф - вбивця. Треба розуміти, що, коли ти вже стаєш генералом величезної армії, і на руках твоїх кров - не тільки фріців, але й росіян, і українців, між іншим, це вже point of no return. Жодного садку біля хати, жодних пісень по вечорах, щодного хеппі-енду. Розумію, що полякам конче хотілося реабілітувати національного героя, але ж треба зважати на всі його вчинки, а вони навіть у фільмі далеко не бездоганні.