Вчора в Запоріжжя прийшов Бродячий Мир. Він саме прийшов, бо цю весну-літо пішки подорожує Україною. В результаті планує написати "Путєшествіє із Пєтєрбурга у Львів" чи щось типу того. Ще трохи (сподіваюсь), і ви вже зможете читати уривки.

(думаю, с лингвистической точки зрения правильно писать этот пост именно на украинском, раз уж я насоветовала список украинских классиков (Хвильовий (конечно), Стус, Коцюбинский; Винграновского надо было ещё!) и всё это обещано было прочесть)

Страшенно приємною виявився людиною. Я тепер трохи хочу на Камчатку, трохи - подивитись на Еверест при заході сонця, скуштувати морошку, єжевіку і оті кєдрові горіхи, які у нас в супермаркетах якось непрезентабельно виглядають. Навзаєм можу надіслати бандероль з черєшнєй (бо, як виявилося, для більшості російських мешканців то дефіцит) або провести ще одну екскурсію Запоріжжям. Я запам'ятала шлях до крутих місць на Хортиці, пишайтесь мною.
Продовжуючи лінгвістичну тему (не знаю навіщо то занотовувати, але мовні розбіжності мене завжди страшенно зворушують). "Родзинки" для Міра гостре слово. "Ластовиння" - слово з незрозумілою семантикою (гугл сказав, що справа таки в ластівках). В слові "дощ" йому не стачить кількох літер, слово "бджола" неможливо вимовити (але "пчілка" ще нічьо). Ще у Міра є дуже крута туристична сокира, ніж у чоботі, власне чоботи, величезний рюкзак і біографія, з якої я б наробила флешбек-сіквелів до "Путєшествія...".
Приїздіть до Запоріжжя.