20:57

с любовью и всяческой мерзостью
Выучить, что ли, польский.
Смотрю "Генерал Нил", и там столько знакомых слов... только ударения ставят иначе. Буду говорить на украинском с красивым западным акцентом, и этой шепелявостью характерной, и интонированием. Мм? Есть же, наверное, учебники. И алфавит у них такой интересный.
Да, я пишу это для того только, чтобы не забыть о внезапно возникшем намерении через пять минут.

18:23

с любовью и всяческой мерзостью
Перечитувала "Вступну Новелу" в тролейбусі. Там стільки фраз, після яких хочеться схопитись за голову, і довго-довго дивитись у вікно.
"-Сьогодні моє улюблене число - 13. Отже, сьогоднішній день мусить принести нам якусь приємну несподіванку. Як ти гадаєш, що це має бути?".
Або:
"Завтра піду на могилу комунара, автора "Ударів молота і серця". Я понесу йому пучок синьооких фіалок і там згадаю про свою загадкову смерть".
Або:
"-А... - говорить Раїса Азарх. - Даже рада вас бачити! А тебе, Nicolas, особливо!".

Опів на четверту ранку сьогодні вирізала це (те, що нижче) звідси. Текст трохи змінений, однак читають дуже гарно. Дуже-дуже. Другу частину викладу трохи пізніше.



@темы: видео, утешаю себя: будет больно только секунду, Микола Фітільов

22:09

с любовью и всяческой мерзостью
Думаю над "Санаторійною Зоною", навіть коли не хочу того, і от що мені ввижається.
Чи не біблійну аллюзію Хвильовий провів? Я слабка у конкретиці, однак щось саме з християнського поняття спокуси видається мені у фабулі, - я маю на увазі почуття не еротичне, тобто, не цілком еротичне, а спокусу занапастити власне життя. Бо, дивіться: є два відверто негативні персонажі - Майя та Карно.
Перша - "шістка": працює в КДБ таким чином, що стає коханкою всіляких Анархові подібних, дізнається необхідні таємніці, і виказує їх. Майя ніби й не хоче працювати інакше, чи, може, не вміє. Навіщо це їй? Адже, за словами Катрі, вона людина дуже освічена, "княжна". Єдиний спосіб вижити у нині радянській країні? Чи, може, потяг до гострих відчуттів? Їй дуже страшно, що з операції з Анархом нічого не вийде; її навіть не відпускають з санаторію, доки вона не досягне результату.
Карно - фігура значно вища. До Майї він ставиться з відвертою зневагою: як до шльондри, яка навіть таку грубу роботу виконати не може. Власної суті він навіть не приховує, і, якщо у Маїй Анархові дошкуляє той тихий неприємний смішок, то метранпаж починає сильно непокоїти його з перших хвилин зустрічі. І той його лист. І та остання сцена, коли Анарх заходить у річку, а Карно сидить на іншому березі, і мовчки дивиться.

Безхвоста миша. Боже, я, здається, починаю розуміти, кого він мені нагадує.

@темы: птица заглядывает в меня за миг до того, как начать мне сниться, Микола Фітільов

21:36

с любовью и всяческой мерзостью
Ещё один знакомый к лету станет отцом, и мужем - по совместительству. Я устала удивляться, и только киваю.

*
eztv.it (что-то вроде торрента для тв-шоу) третий день оффлайн, и это очень грустно. Не ютьюбом единым...
Вчера (позавчера?), кстати, было замечательное интервью с Катрин Денёв: international woman for international women's day. В США его тоже празднуют, да; я сомневалась.
Говорили о Депардье, Париже, фильмах с субтитрами и загадочной crab-woman Фергюсона. Денёв внезапно (ли?) оказалась очень приятной, а я вспомнила "Майерлинг" 1968-го с ней, который так и не посмотрела. What a shame.
Пора исправлять.



@темы: Craig Ferguson, вставай и заново сходи с ума: добро пожаловать в реальный мир!

23:12

с любовью и всяческой мерзостью
Дочитала "Записки українського самашедшого". Дуже.
На останніх сторінках згадала, як в далекому 2004-му сховала "помаранчеві" агітки в коробку з-під взуття, де зберігалися тоді всі скарби мого тринадцятиріччя; не знала навіть, навіщо: просто хотілося зберегти "для історії". Коробка, звичайно, вже десь зникла. А пам'ять живе.

Ранком збируся з думками, і напишу більше.

@темы: Ліна Костенко

21:27 

Доступ к записи ограничен

с любовью и всяческой мерзостью
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

с любовью и всяческой мерзостью
Непосредственно я тащу у  Имя розы
Всего сорок шесть дней!



@темы: у кохання серце стало, doctor who

18:44

с любовью и всяческой мерзостью
Добрый вечер,  Сенбернары
Говоря честно, не совсем понимаю, что вас сюда привело, но - тем не менее %)

@темы: Пч

22:31

с любовью и всяческой мерзостью
Хотите, я поведаю вам о печали-последних-трех-месяцев-моей-жизни? Всего пять слов: nobody gives a rat's ass.
Я слишком одинока в своём фандоме; о, Супермен, даже ты не можешь разделить мою боль (будем честны, ты и не пытался).

Nevermind. Последнее интервью с Аароном Экхартом было очень смешным (не за счет Аарона Экхарта, скорей вопреки ему; после "эй, ты что, палец нюхаешь?" я уже боялась пить чай), а ещё можно пересматривать старые выпуски - те преимущественно, в которых фигурирует Крис Хардвик, потому что с ним всегда весело - и тогда есть резон наткнуться на что-то подобное. Gallifrey One is a convention in LA for people who really enjoy Doctor Who. All the cool kids will be there! (c)
Короче говоря. Я думаю, фото ниже (которое вы не откроете, конечно, потому что - вернёмся взглядом ко второму предложению) удачней всех студийных и ретушированных априори. И оно такое... ах. Надеюсь, наткнувшись года через два на этот пост, в продолжении мысли о "такое..." я нуждаться не буду, так как заканчивать её вербально не нужно, и даже вредно.

кто эти люди?

@темы: Craig Ferguson, осмелюсь заметить, что ваши диоды полны глубокой печали

22:02

с любовью и всяческой мерзостью
Добро пожаловать,  _EneRgiChnAy@_
Книжный интерес?)

@темы: Пч

18:04

с любовью и всяческой мерзостью
Парад аудио, вот и он.
На том смутно-известном мне концерте Ян Амман решил перепеть все известные миру мюзикловые (и не только) хиты; а я - что? Я радуюсь.













@темы: Ян Амманн, аудио

09:11

с любовью и всяческой мерзостью
8 березня, Міжнародний жіночий день. Не знаю, як бути, дружина цього свята не визнає. Я розумію, до чого тут Клара Цеткін? Але ж усе чоловіцтво несе додому букетики, я теж хотів би якусь гілочку мімози.
- За православним календарем, - каже теща, - сьогодні Преподобної Ґорґонії.
- А що це за Преподобна? - питаю я.
- Сестра святителя Григорія Богослова.
- Йоана Богослова я знаю. А Григорій хто?
- Господь святий його знає. Мабуть, хороший чоловік, - каже теща.
(с) Ліна Костенко, "Записки українського самошедшего"


З днем преподої Преподобної Ґорґонії :)



@темы: Ліна Костенко, плохо то, что иногда всякие глупости доставляют удовольствие

20:29

с любовью и всяческой мерзостью
Здесь дают концертную нарезку записей из "Musical Tenors Oberhausen", где Ян Амманн чего только не поёт. Чуть позже (?) выложу все эти чудно перепетые Квинн и иже: с немецким акцентом и аплодирующей толпой, но так красиво, что я всё прощаю заранее.
Здесь - я рада бы запостить видео, но его нет на ютьюбе, только в уютной социальной сети - герр Ян поёт партию Чудовища понятно откуда, расхаживая (О_о; впрочем, ему положено) в облике принца. Собственно.

...а потом я встречаю фото Людвига, и веселье заканчивается. Вполне возможно, что относительно Амманна-в-этой-роли я домысливаю гораздо больше, чем там в действительности было, но скажите это моему душевному равновесию (которое после этой партии прежним уже не будет). Да.



+1

@темы: Ян Амманн, что любовь, как акт, лишена глагола, musical

20:19

с любовью и всяческой мерзостью
Нет ничего героического в том, чтобы подавать милостыню, отписывать суммы на благотворительность, или протягивать последнюю рубашку тем, у кого рубашки этой нет. Это один из самых простых актов отдачи: материальное течёт водой сквозь пальцы, и не суть, повернёшь ты его течение в свою, или чужую пользу.
Дарить себя - доверять себя - позволять менять себя, куда сложнее.
Мне всё меньше импонирует "Ich gehör nur mir" одной австрийской императрицы, но что толку, если - "Ты не добрый, — сказала она, глядя, как он моет бритву. — Ты совсем не добрый, Зуи".

Одна радость - теперь я вроде как лучше понимаю "Мистерии" Гамсуна.

@темы: это пафос, любимая, стало быть, это не к нам

16:41

с любовью и всяческой мерзостью
Vincent and The Doctor (и всякий раз у меня так).



+11

@темы: я ежедневно борюсь со своей склонностью к эмоциям, но пока дело не ладится, doctor who

20:47

с любовью и всяческой мерзостью
О.

"Здається, мене витягли з петлі, але всі делікатно обминають цю тему (...) Знаю, що десь блукав, не хотів вертатись додому. Уявляю, як злякалося дерево".

@темы: Ліна Костенко, (с)

18:29

с любовью и всяческой мерзостью
Дочитала вчора "Санаторійну зону" Хвильового.
Ще не зрозуміла. Не знаю, скільки разів буду перечитувати, щоб зрозуміти остаточно, і чи зрозумію взагалі. Жахливо сумний фінал: не тому навіть, що всі померли, а тому, що він умістив там фразу, що через декілька років повторить у власній передсмертній записці. "...тепер (нарешті) скінчивши повість про санаторійну зону, я не можу не сказати, як я безумно люблю життя".

З "Записками українського самошедшего" Костенко все дивно.
Мені подобається, і душу виймає. А одногрупниця (і повно її однодумців в інтернеті) сказала, що книга ця значно поверховіша за вірші пані Ліни, і взагалі. Не знаю. Мене ніколи не зачіпали її вірші, - мене взагалі мало чиї вірші зачіпають. А оце, що нині гортаю у форматі PDF, відклик всередині знаходить.
Взагалі, я схарактеризувати б "Записки...", як згусток української ментальності. За всі сторіччя, і не важливо, що описується лише початок двадцять першого. Це найкраща енциклопедія для тих, хто хотів би нас зрозуміти. Якщо такі взагалі є.

@темы: Ліна Костенко, Микола Фітільов

16:07

с любовью и всяческой мерзостью
Плакать и проситься на ручки - всё, чего мне на данный момент хочется.
ДР девушки Я. было удачным, но страдать бессонницей на диване, где помимо тебя лежат ещё двое - то ещё удовольствие; а потом утренние маршрутки, волшебное свойство изгваздать сапоги по щиколотку, и... всё, собственно, но как будто перечисленного недостаточно.

P.S. В городе весна: сегодня действительно это почувствовала, когда через маршруточную дверь ворвался ветер, и ёжится не захотелось. Он оказался если не тёплым, то - свежим.

21:16

с любовью и всяческой мерзостью
щось таке.

@темы: Ліна Костенко, Микола Фітільов, і я страшенно шкодую, що мені не судилося народитись таким шикарним, як леопард

19:36

с любовью и всяческой мерзостью
У наших книгарнях "Записки українського самашедшого" Костенко розібрали, але є педееф, і життя отримує сенс. Я загублена для всього світу цього вечора.

Ранком дивилася інтерв'ю з Г'ю Лорі (починається тут, а отут Крейг віддає йому золоту гармоніку - бо той, бачте, вміє грати; яка несподіванка!). Мотивує повернутись до "Хауса", та все ж якось слабко.
Передивилась зараз, і все не можу зрозуміти, чому спілкування їх здається мені таким... поверховим? вимушеним? І так кожного разу (здійснюємо секундний екскурс у всі попередні інтерв'ю). Скажімо, з тим же Фраєм Ферґюсону набагато простіше, то ж я не можу розпочати багатодумне протисталвення англійців шотландцям.
Моєму організму критично не вистачає Лорі-у-Вудхаузі. Але все, все. Це почекає до вихідних, а я іду читати далі.

@темы: Ліна Костенко, Craig Ferguson, литература